Інформація для спеціаліста

Диференціальна діагностика та лікування приглухуватості
Isaacson J. E., Vora N. M. (Am Fam Physician 2003; 68: 1125-1132)
Більш як 28 млн американців мають зниження слуху різного ступеня. Диференціальну діагностику можна полегшити впровадженням трьох основних груп зниження слуху. Кондуктивна приглухуватість (або зниження слуху за звукопровідним типом) виникає тоді, коли проведенню звуку перешкоджають структури або зовнішнього вуха, або середнього вуха, або оба ці відділи вуха. Сенсоневральна приглухуватість (або зниження слуху за звукосприймальним типом) виникає тоді, коли проблема причина в межах слимака (cochlea) або нервового шляху до слухової зони кори головного мозку. Комбінована приглухуватість передбачає поєднання кондуктивної та сенсоневральної приглуховатостей.

Ототоксичність ліків
Федір Юрочко, Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит»
Ототоксичність викликає інтерес та дискусії не тільки отоларингологів, але також і лікарів інших спеціальностей, оскільки багато захворювань необхідно лікувати препаратами, які можуть мати кохлеовестибулотоксичні побічні ефекти.

Раптова приглухуватість: як швидко визначити причину.
Sudden Hearing Loss: How to Identify the Cause Promptly
Richard Hsu, Samuel C. Levine
Consultant 1998; Jan.: 23 - 32
Раптову приглухуватість можна поділити на кондуктивну та сенсоневральну. До причин кондуктивної приглухуватості належать сірчаний корок, стороннє тіло зовнішнього слухового ходу та секреторний середній отит. До сенсоневральної приглухуватості можуть призвести інфекції, судинні розлади, перелом скроневої кістки та деякі ліки.